- знахар
- -я, рідко зна́хор, зна́хур, -а, ч.Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
знахар
Смотреть что такое "знахар" в других словарях:
знахар — същ. врач, баяч, шарлатанин … Български синонимен речник
знахар — (людина, що лікує немедичними засобами й чаклуванням), знатник, ворожбит, шептун Пор. чаклун 1) … Словник синонімів української мови
знахар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
зелейник — знахар, лекуващ с треви и баене … Църковнославянски речник
Квитка, Григорий Феодорович — (Основьяненко) более известный под именем Основьяненка, писатель на русском и на малорусском языке, род. 18 ноября 1778 г. в с. Основе, возле Харькова, ныне оно даже вошло в черту города, ум. 8 августа 1843 г. Квитки второстепенный казацкий род,… … Большая биографическая энциклопедия
ворожбит — а, ч. 1) Той, хто вгадує майбутнє чи минуле, за якимись прикметами або ворожачи на картах. 2) Чарівник (у 1 знач.). 3) Знахар … Український тлумачний словник
градівник — а/, ч., діал. Чаклун, знахар … Український тлумачний словник
знатник — зна/тника/, заст., рідко. Те саме, що знахар … Український тлумачний словник
знахарка — рідко зна/хорка, зна/хурка, и. Жін. до знахар, знахор, знахур … Український тлумачний словник
знахор — див. знахар … Український тлумачний словник
