знахар


знахар
-я, рідко зна́хор, зна́хур, -а, ч.
Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "знахар" в других словарях:

  • знахар — същ. врач, баяч, шарлатанин …   Български синонимен речник

  • знахар — (людина, що лікує немедичними засобами й чаклуванням), знатник, ворожбит, шептун Пор. чаклун 1) …   Словник синонімів української мови

  • знахар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • зелейник —   знахар, лекуващ с треви и баене …   Църковнославянски речник

  • Квитка, Григорий Феодорович — (Основьяненко) более известный под именем Основьяненка, писатель на русском и на малорусском языке, род. 18 ноября 1778 г. в с. Основе, возле Харькова, ныне оно даже вошло в черту города, ум. 8 августа 1843 г. Квитки второстепенный казацкий род,… …   Большая биографическая энциклопедия

  • ворожбит — а, ч. 1) Той, хто вгадує майбутнє чи минуле, за якимись прикметами або ворожачи на картах. 2) Чарівник (у 1 знач.). 3) Знахар …   Український тлумачний словник

  • градівник — а/, ч., діал. Чаклун, знахар …   Український тлумачний словник

  • знатник — зна/тника/, заст., рідко. Те саме, що знахар …   Український тлумачний словник

  • знахарка — рідко зна/хорка, зна/хурка, и. Жін. до знахар, знахор, знахур …   Український тлумачний словник

  • знахор — див. знахар …   Український тлумачний словник

Книги

Другие книги по запросу «знахар» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.